Дівчатка, пишу в нову тему,
Сьогодні я спробувала з ним поговорити і з'ясувати чому він вчора кричав, як скажений. Спочатку він не хотів говорити взагалі - сказав марно з тобою розмовляти. Потім все-таки почав діалог і все на підвищених тонах. Я його прошу знову - понизити тон голосу. Отже, до чого ми прийшли - сказав, що він перестане кричати, ТІЛЬКИ ЯКЩО я перестану його доводити.
Запитала конкретно - приведи приклад - як я тебе доводжу, щоб я більше не робила цього.
Він сказав - конкретики немає - чіпляюся до нього, дратую його, сперечаюся з ним.
Я йому запропонувала так як розмова не клеїтися обговорити пізніше. Сказав, що не бачить сенс, я не зізнаюся, що була не права, а він не признається, що був не прав.
Уф.. ну як далі діяти... Почав приводити мені в приклад ситуацію з-за якої посварилися. Я йому кажу, справа не в конкретній ситуації - а загалом - не можна КРИЧАТИ! Не можна бити кулаком об стінку! Він мені відповідає - не можна доводити мене!.
Що далі.... не знаю.....